Узагальнення якості роботи суддів Коростишівського райсуду за І-ше півріччя 2012 р

  Із 346 справи позовного провадження, розглянутих суддями райсуду у І півріччі 2012 року оскаржено 19рішень ( 5,5 %) та 2 ухвали.

  З числа оскаржуваних скасовано 6 рішень ( 31,6 %) та 1 ухвала, змінено 2 рішення ( 11,1 %), залишено без змін 11 рішень ( 61,1 %) та 1 ухвала .

В порівнянні з І півріччям 2011р., з 413 справ позовного провадження, розглянутих суддями райсуду оскаржено 8рішень ( 1,9 %) тажодної ухвали.З числа оскаржуваних скасовано 3 рішення ( 37,5 %) , змінено 1 рішення (12,5%), залишено без змін 4 рішення (50%).Показник якості розгляду цивільних справ суддями райсуду, що були предметом розгляду апеляційного суду у І півріччі 2012 року характеризується даними, наведеними у таблиці:
 

Скасовані рішення:

• 13.02.2012 року скасовано рішення суду від 10.01.2012 року по справі за позовом Кочина В.Т. до Коростишівської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок, Загоровського В.С. (треті особи: Коростишівське районне управління юстиції, державний реєстратор Коростишівської районної державної адміністрації Максимова Ж.Ю.) про визнання відсутніми у фізичної особи повноважень посадової особи громадської організації, про визнання конференції районної громадської організації такою, що проведена без дотримання статуту організації, про визнання недійсними прийнятих нелегітимною конференцією рішень, визнання недійсною державної реєстрації юридичної особи, відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Ранням райсуду у позові відмовлено за безпідставністю. Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Позовна вимога про визнання недійсною державної реєстрації юридичної особи не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, тому рішення в частині відмови у даній вимозі належить скасувати і закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 205, ч.1 ст. 310 ЦПК України. (суддя Рибнікова М.М.)
• 19.04.2012 року скасовано рішення райсуду від 21.03.2012 року по справі за заявою Тонкошкурик О.Я. про встановлення факту належності право установчого документу. Рішенням райсуду у задоволенні заяви відмовлено. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам матеріального та процесуального права. Колегія суддів звертає увагу на те, що жоден правовий акт не встановлює порядок внесення змін у ім»я спадкодавця у заповіті після смерті останнього, тобто у разі помилки ім»я спадкодавця не існує другого порядку виправлення цієї помилки, крім встановлення факту належності заповіту відповідної особи у судовому порядку. (суддя Шимон Л.С.)
• 28.05.2012 року скасовано рішення райсуду від 06.04.2012 року по справі за позовом Прокопчук С.С. до Колективного підприємства Коростишівський райагробуд про визнання протоколу загальних зборів недійсним, визнання безпідставною письмової відмови у приватизації житла, зобов»язання прийняти рішення про надання дозволу на приватизацію житлової площі у гуртожитку. Рішенням райсуду позов задоволено частково. Апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову не відповідає обставинам справи і суперечить нормам матеріального закону. Тому рішення належить скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові за безпідставністю (суддя Рибнікова М.М.)
• 06.06.2012 року скасовано рішення райсуду від 18.04.2012 року по справі за позовом Гаврилюка В.В. до Овсепяна А.А. про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Рішенням райсуду позов задоволено частково. В судовому засіданні апеляційної інстанції представники позивача пояснили суду, що транспортний засіб Гаврилюка В.В. застрахований, однак, вирішуючи спір, суд першої інстанції на це уваги не звернув та не притягнув до участі у справі страхову компанію. За таких обставин, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову (суддя Янчук В.В.)
• 19.06.2012 року скасовано рішення райсуду від 24.04.2012 року по справі за позовом Чудовського А.Ц., Жердєвої Н.М., Зіголенка Г.В., Шкути В.Г., Халимівського В.Б. до регіонального відділення Фонду Державного майна України в Житомирській області, третя особа – публічне акціонерне товариство «Коростишівський льонозавод» про визнання недійсним та часткове скасування наказів регіонального відділення Фонду Державного майна України в Житомирській області, додаткового переліку нерухомого майна, переданого у власність ВАТ «Коростишівський льонозавод». Рішенням райсуду у задоволенні позову відмовлено. Колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню, оскільки суд першої інстанції неповно з»ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права. Тому, у відповідності до вимог ст. 309 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовної заяви в повному обсязі. (суддя Пасічний Т.З.)

 Змінені рішення:

• 04.04.2012 року змінено рішення райсуду від 20.01.2012 року по справі за позовом Лещінського В.О. до товариства з обмеженою відповідальністю «Коростишівземінвест», генерального директора ТОВ «Коростишівземінвест» Барана А.В. про поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди.Рішенням райсуду позов задоволено частково. Проте, ухвалюючи рішення про поновлення позивача на посаді водія з 2 листопада 2011 року, суд не врахував ту обставину, що за змістом ст. 235 КЗпП України у разі незаконного звільнення працівник повинен бути поновлений на попередній роботі з дня звільнення. Оскільки день звільнення є останнім робочим днем, Лещинський В.О. підлягає поновленню на роботі з 3 листопада 2011 року. Задовольняючи частково позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди суд з врахуванням принципів розумності та виваженості, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ТОВ «Коростишівземінвест» на користь позивача 500 грн. (суддя Янчук В.В.)

Із розглянутих у І півріччі 2012 року 84 кримінальних справ оскаржено 13 вироків ( 15,5 %) та 4 постанови,скасовано – 1 вирок ( 7,7% від числа оскаржених) та 2 постанови; змінено 4 вироки( 30,8 %), 8 вироків ( 61,5 %)та 2 постанови – залишено без змін.

В порівнянні з І півріччям 2011 року, із розглянутих 74 кримінальних справ оскаржено 12 вироків (22%) та 4 постанови, скасовано – 5 вироків ( 31,5 % від числа оскаржених) та 1 постанову, 5 вироків ( 47%) та 2 постанови змінено, 2 вироки ( 21,5 %) та 1 постанову – залишено без змін.

Якість розгляду кримінальних справ характеризується даними, наведеними у таблиці.

  Скасовані вироки:

• 08.05.2012 року скасовано вирок райсуду від 01.02.2012 року щодо Соломко Н.Ф. за ч.1 ст. 125 КК України, яким вона засуджена на 80 годин громадських робіт. Цим же вироком Вдовенка В.М. виправдано за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України. Вирок в частині виправдання Вдовенка В.М. в апеляційному порядку не оскаржено. На переконання апеляційного суду, формулювання обвинувачення, визнане судом першої інстанції доведеним, по своїй суті не відображає умисність дій засудженої та конкретний механізм заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень. За наведених обставин, висновки суду першої інстанції щодо засудженої Соломко Н.Ф. не відповідають фактичним обставинам справи, є суперечливими, що вказує необґрунтованість вироку та відповідно до вимог ст. 369 КПК України є підставами для його скасування (суддя Шимон Л.С.)

Змінені вироки:

• 24.04.2012 року змінено вирок суду від 07.02.2012 року щодо Сметани П.М. за ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 187 КК України, яким він засуджений до 7 років 2 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, Данілівського А.М. за ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 187 КК України, яким він засуджений до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна,Неділька Р.А. та Гончаренка А.С. за ч.2 ст. 186 КК України, яким вони засуджені до 4 років позбавлення волі з випробуванням і іспитовим строком 3 роки. Вирок щодо Неділька Р.А. та Гончаренка А.С. в апеляційному порядку не оскаржується. З урахуванням того, що Данілівський А.М. вперше притягується до кримінальної відповідальності, має молодий вік і щиро розкаюється у вчиненому, колегія суддів дійшла до висновку про можливість, відповідно до ст. 69 КК України, також перейти до інакшого, більш м»якого виду основного покарання, не зазначеного в санкціях ст.ст. 186 ч.2, 187 ч.2 КК України – обмеження волі (суддя Янчук В.В.).
• 12.06.2012 року змінено вирок суду від 26.03.2012 року щодо Бамбузи Г.Г. за ч.2 ст. 190, ч.3 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України, яким вона засуджена до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в підприємствах, установах, організаціях, пов»язані з бухгалтерською діяльністю на строк 2 роки з випробуванням та іспитовим строком 3 роки. Як вбачається з матеріалів справи злочин передбачений ч.4 ст. 358 КК України, за який засуджена Бамбуза Г.Г., відноситься до злочинів невеликої тяжкості. З часу вчинення Бамбузою Г.Г. даного злочину і на момент постановлення вироку пройшло більше 3-х років. Відповідно до ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі минуло три роки. Суд першої інстанції на дані обставини уваги не звернув і в порушення вимог ст. 282 КПК України, питання про закриття справи в цій частині не вирішив. Відповідно до ст. 376 КПК України, апеляційний суд, встановивши обставини передбачені ст. 11-1 КПК України, для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв»язку із закінченням строків давності, скасовує обвинувальний вирок та закриває справу. За наведених обставин вирок суду підлягає зміні (суддя Янчук В.В.)
• 26.06.2012 року змінено вирок суду від 06.04.2012 року щодо Гнідовського Р.В. за ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 156, ч.3 ст. 153 КК України, яким він засуджений до 8 років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю. Доводи в апеляції прокурора, про те, що вирок підлягає зміні у зв»язку з тим, що судом неправильно застосовано повторну кваліфікацію дій Гнідовського Р.В. за ч.3 ст. 185 КК України є обґрунтованими. Як вбачається з вироку суду Гнідовський Р.В. визнаний винним у вчиненні трьох крадіжок з проникненням: дві у житло, а третя до приміщення. За таких обставин, колегія суддів дії винного по 3-м епізодам крадіжок кваліфікує за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, приміщення, повторно, а подвійну кваліфікацію за ч.3 ст. 185 КК України виключає, як зайву (суддя Шимон Л.С.).

Скасовані постанови:

• 12.06.2012 року скасовано постанову суду від 17.04.2012 року щодо Сухана Д.О. за ч.1 ст. 122 КК України,якою його звільнено від кримінальної відповідальності та передано на поруки трудовому колективу ПМП «Спецтурнельбуд» за умови, що він протягом календарного року з 17 квітня 2012 року виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку. Кримінальну справу закрито. Згідно з ч.2 ст. 44 КК України вирішення питання про закриття справи у зв»язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності покладено виключно на суди, які повинні діяти в порядку, встановленому кримінально-процесуальним законодавством. При цьому, звільнення від кримінальної відповідальності у зв»язку з передачею на поруки (ст. 47 КК України) допускається за умови, якщо особа, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, після вчиненого злочину щиро розкаялась, що свідчило б про її бажання спокутувати провину перед колективом підприємства, установи чи організації та виправдати свою поведінку. Особу, яка не визнала себе винною у вчиненні злочину, передавати на поруки не можна. Разом з тим, з протоколу судового засідання взагалі неможливо встановити, яким чином досліджувалось ставлення підсудного до вчиненого ним злочину та до клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності і чи взагалі це питання у нього з»ясовувалось у судовому засіданні, при тому, що розгляд клопотання та звільнення від кримінальної відповідальності з передачею особи на поруки має проходити з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства. Будь-які спрощення розгляду постанов слідчого та клопотань про таке звільнення не допускаються. Постановлене рішення суду має відповідати вимогам КПК. Протокол судового засідання взагалі не відповідає вимогам ст. 87 КПК України. Крім того, суд вправі звільнити особу від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу за наявності належно оформленого клопотання. Наявне клопотання трудового колективу заявлялось ще на досудовому слідстві, але в задоволенні цього клопотання слідчим було відмовлено. Згідно ч.2 ст. 11 КПК України відмова слідчого або прокурора не перешкоджає колективу звернутись до суду з цим клопотанням повторно. Проте, трудовий колектив повторно з таким клопотанням не звертався, а в судовому засіданні біло розглянуто клопотання заявлене ще на досудовому слідстві, яке обґрунтоване лише витягом протоколу зборів трудового колективу, а не повним протоколом, як того вимагає закон. За таких обставин, постановлене судом рішення суду слід визнати передчасним та необґрунтованим (суддя Рибнікова М.М.)

У І півріччі 2012 року розглянуто 58 справ адміністративного провадження.

Оскаржено 2 постанови і 1 ухвала.

Скасовано 1 постанова.

Не змінено жодної постанови та ухвали.

Залишено без змін 1 постанова і 1 ухвала.

 

У І півріччі 2012 року із 279 постанов суддів про накладення стягнення по справах про адміністративні порушення було оскаржено до апеляційного суду

5 (або 1,8%) постанов.

Із числа оскаржених:

• 2 постанови (або 40 % від числа оскаржуваних) – скасовано ;
• 2 постанови (або 40% ) – змінено;
• 1 постанова (або 20%) - залишені без змін

Скасовані постанови:

• 12.07.2012 року скасовано постанову суду від 05.06.2012 року щодо Онищука А.М. за ст. 124 КУпАП. Постановою суду справу закрито у зв»язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП. В апеляційній скарзі потерпілий зазначив, що постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам КУпАП, оскільки не містить викладення обставин справи та в ній не вказано винного у вчиненні ДТП, що позбавляє його можливості звернутись, у встановленому законом порядку, про відшкодування завданих збитків. Якщо на момент розгляду справи в суді закінчились строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, то суд спочатку в повному обсязі досліджує всі обставини справи, встановлює, чи містить діяння ознаки та склад адміністративного правопорушення, чи належить особа до суб»єктів цього правопорушення, чи винна вона у його вчиненні, та лише після цього закриває провадження в справі. З матеріалів справи вбачається, що суд не вирішив вказаних питань, а виніс постанову про закриття провадження по справі у зв»язку з закінченням строків передбачених ст. 38 КУпАП. За таких обставин постанова суду першої інстанції не може вважатись законною та обґрунтованою та підлягає скасуванню (суддя Рибнікова М.М.)

Змінені постанови:

• 01.03.2012 року змінено постанову суду від 25.01.2012 року щодо Матюшенка І.В. за ст. 124 КУпАП. Постановою суду Матюшенка І.В. визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді шести місяців позбавлення права керування транспортними засобами. Своє прохання Матюшенко І.В. мотивує тим, що призначаючи покарання суд врахував лише те, що він не з»явився в судове засідання, проте в день розгляду справи він був у лікаря, що підтверджує відповідними медичними документами. Крім цього, судом не взято до уваги, що потерпілий рухався на автомобілі без гальм, про що було складено адміністративний протокол. Що стосується виду стягнення, то судом, відповідно до ст. 33 КУпАП, не враховано, в повній мірі, особу порушника, ступінь його вини, його майновий стан, обставини, що пом»якшують і обтяжують відповідальність. Зокрема апеляційний суд приймає до уваги те, що порушник приватним підприємцем і використовує свій автомобіль для здійснення підприємницької діяльності, має на утриманні непрацюючу дружину та неповнолітню дитину. Також суд враховує, що дійсно під час огляду автомобіля потерпілого було виявлено, що у автомобіля тріснутий гальмівний шланг на правому передньому колесі. Вказана обставина не виключає вини Матюшенка І.В., проте зменшує ступінь його вини. За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова райсуду в частині призначення покарання – зміні на альтернативне стягнення у виді штрафу (суддя Шимон Л.С.)